Йшла повз якісь закинуті ангари ще з п*ятьма невідомими хлопцями, вздовж поля, вони були зовні схожі на скіноту, (та й я теж, з повністю зататуйованими від плеча руками) - бриті, в переважно білих футболках і шкіряних безрукавках, з рваними джинсами і у високих бєрцах, накачані такі, здоровецькі. Ми себе відчували зграєю, вважали себе вовками, а що ми в людських тілах - то це чи то сниться, чи то аватари якісь, щось подібне. Один з наших пішов десь наперед, і повернувся з купою свіженьких дерев*яних біт - великих, дорогих і лакованих, іти було трохи стрьомно, бо я знала що біля ангарів збираються великі зграї скажених псів, які не проти нас роздерти нафіг. ми побрали кожен по битці і пішли далі тісною купою, вони мене ніби охороняли, обліпили з усіх сторін, мої, так би мовити, тотемні брати
І ось навпроти нас з*явилась пара дівчат, трохи нижчі за нас, за віком 14-16 років десь, вдягнуті і нафарбовані як емо, ніби із зомбованим виразом обличчя.. повільно почали підходити, тут ще одна з*явилась ззаду - тут я зрозуміла, Почула - що вони і є ті кляті собаки, в аналогічних людських тілах-"аватарах", оточили нас кругом, щоб не вирвались..
Ми стали спиною до спини (хз, якийсь телепатичний контакт був, домовились між собою), і відчули момент коли вони кинуться на нас - і почали мочити їх тими бітами щосили, з усіма спецефектами - кров, мізки, бризки в усі сторони, кишки, намотані на битки, дикий гавкіт і завивання... їх ставало все більше і більше, хтось мені вирвав жирний шмат м*яса з ноги зубами, сука в смугастій кофтині...
Останнє що пам*ятаю - ми, спітнілі, скривавлені, поранені, але задоволені процесом, і гори трупів тих сучок, які вже були подекуди вищі за наш зріст...
З іншого сну лише кілька секунд лишилось в пам*яті - сиджу прив*язана до стільця, по обидва боки від мене - двоє невидимих і невпізнаваних, але по внутрішньому відчуттю дуже близьких мені людей, тьмяне світло, брудні побілені стіни - і здоровецькі скіни майже синхронно перерізають нам трьом горлянки великими старими бритвами. Побачивши як кров бризкає і змішується в один потік, подумки кажу тим хто вмирає поряд зі мною - "ми з вами однієї крові".. і прокидаюся.